Vinnytsia Times

У свої 26 років Богдан із Вінниччини встиг відслужити строкову в Нацгвардії, попрацювати на землі механізатором і стати фахівцем, від якого залежить, чи вистрілить українська артилерія в найвідповідальніший момент. Сьогодні його знають під позивним «Макс». Він — майстер ремонтної майстерні артилерійського озброєння у 100-й окремій механізованій бригаді. Але його шлях у війську розпочався не одразу з 24 лютого, хоча сам Богдан був готовий іти на фронт першого ж дня.

«Спочатку засій поле, а далі побачимо»

Коли розпочалася велика війна, Богдан зібрав документи та пішов до військкомату. Відповідь, яку він там почув, його здивувала. Його відправили... назад у поле.

«Мені тоді прямо сказали: зараз починається посівна, і це не менш важливо, ніж фронт. Хтось має сіяти хліб. І в мобілізації відмовили», — пригадує Богдан.

Тоді він повернувся до кабіни трактора. Розумів: якщо країні зараз потрібне зерно — він робить свою роботу тут. Проте думка про службу нікуди не зникла. Згодом він все ж мобілізувався до лав ЗСУ.

Від керма до гаубиць

Цивільний досвід роботи з технікою визначив його військовий шлях. Спочатку «Макс» крутив кермо як військовий водій. Але коли бійцям знадобилися люди, які «на ти» зі складними механізмами, його навички стали в пригоді у ремонтній майстерні самохідного артилерійського дивізіону. Зараз його робота — це важка залізяка, мастило, інструменти і постійна гонка із часом. Справна артилерія на фронті — це врятовані життя нашої піхоти і знищена техніка ворога. Помилок тут бути не може: зламана деталь чи неправильно налаштований вузол можуть коштувати дуже дорого.

«Тут важливо дивитися тільки вперед. Це взагалі мій життєвий девіз, але на війні по-іншому просто не виживеш», — говорить боєць.

Вдома, на Вінниччині, на Богдана чекає родина. Сам він каже, що саме думки про рідний дім дають сили прокидатися щоранку і робити свою роботу — спокійно, впевнено і без зайвих слів. Колись він обробляв вінницькі поля, а сьогодні робить усе, щоб на ці поля більше ніколи не ступала нога окупанта. І саме з таких простих, але впевнених у собі хлопців і складається наша оборона.