Майкл Олісе (фото: Федерація футболу Франції)
Наблизило французів до капітуляції і те, як Ямаль невимушено заробив пенальті – смикнувшись повз Діня в штрафному, де був доволі прямолінійно збитий. І мова не лише про те, що команда Дешема опинилася в ролі змушених відіграватися, а те, що вони не витримали психологічно цього моменту на додачу до класної гри іспанців на нейтралізацію Олісе і Ко.
Вже за першими хвилинами після реалізованого пенальті Оярсабалем почало читатися, що шансів у Франції немає. Другий гол, після якого часу залишалося дійсно чимало – понад 35 хвилин – остаточно закрив питання.
І ця беззубість та психологічна безхребетність збірної Франції насправді розчарувала, адже на всю їхню потужність більше не було й натяку.
Тухель зганьбився, Аргентина показала чемпіонський футбол
Збірна Аргентини на турнірі викликає шалену увагу, але захват від дій Мессі та решти щільно межує з закидами про те, що їх ледве не штучно тягне за вуха ФІФА. Думка вкрай суперечлива, яка більше схоже на бажання причепитися.
Але якщо до півфіналу чинні чемпіони світу показали щось незрозуміле в цілому та потужне наприкінці проти Кабо-Верде, Єгипту та Швейцарії, то в матчі з Англією це був прояв дійсно чемпіонського футболу.
Хоча сталося це і внаслідок вкрай боязкого футболу від англійців за авторства їхнього німецького тренера Томаса Тухеля. Вирішити грати настільки відверто на втримання переваги в один мʼяч, зняти з гри атакувальних гравців на користь захисних – це потрібно ще примудритися.
Особливо якщо врахувати те, що британці не були андердогами пари, вони мають у своєму складі багато-багато класних виконавців, і щоб перейти на аж такий примітивізм – це, звісно, ганьба Тухелю.
Алексіс МакАлістер проти збірної Англії (фото: Аргентинська футбольна асоціація)
Навіть Дональд Трамп розкритикував німця за надмірну захисну ідею в контексті використання Гаррі Кейна. Не думав, що колись це скажу, але цього разу Дональд правий! Відверто дивно, що Футбольна асоціація Англії не йде на радикальні кроки щодо Томаса, адже цей матч, ще й так гучно, програв саме він.
Матч без мотивації подарував феєрію
Найрезультативніший поєдинок турніру аж з десятьма голами стався сьогодні вночі. Напередодні було очевидно, що збірні Франції та Англії, які прагнули боротися за золото, не мають мотивації грати за третє місце, для них бронза – не заохочення, а лише тягар. Про це прямо говорив й Томас Тухель.
В ЗМІ почали зʼявлятися закиди до ФІФА, що на майбутнє краще такий матч взагалі зняти з програми, аби не знущатися з команд, що програли півфінал.
Однак гра вийшла такою, що ніхто матч за бронзу прибирати не буде – англійці завершили перший тайм з рахунком 4:0. У перерві Дешам випустив чотирьох основних гравців, яких залишив в запасі, до середини тайму французи відіграли три голи, але далі Англія тримала суперника на відстані витягнутої руки і перемогла з рахунком 6:4.
Огляд матчу Франція – Англія (джерело: MEGOGO) Дешам залишає збірну Франції після 14 років біля керма з відвертою невдачею. Далі на цю команду чекатиме ера Зінедіна Зідана. А от англійці точно продовжать працювати із Томасом Тухелем. Причому, тримаючи в голові думку, а чому було не грати хоча б подібним розкутим чином проти Аргентини у півфіналі?! Фінал буде кардинально протилежним Враховуючи красу півфіналів та результативність матчу за 3 місце, готовий припустити, що сьогоднішній фінал між Іспанією та Аргентиною вийде куди скромнішим – тактичним, силовим, хитрим та обережним. Попри те, що в двох останніх фіналах Мундіалей було забито по шість голів, здається, ця зустріч чемпіонів Європи та Південної Америки буде прагматичною. На кону надто багато, ціна помилки надто велика. Чекаємо, що аргентинці будуть несамовито бити іспанців буквально, а ті намагатимуться переграти їх із мʼячем. Після 1962 року, коли Бразилія вдруге поспіль виграла Мундіаль, такого більше не ставалося ніколи. Тож сьогодні Аргентина або повернеться до цієї тенденції та захистить свій титул, або новими чемпіонами світу стануть іспанці. 39-річний геніальний Мессі проти 19-річного таланту Ямаля – додаткова фарба до цієї суперафіші. Читайте також про те, як Кіліан Мбаппе переписав історію збірної Франції.